Меморіальний музей Станіслава Людкевича
діяльність:
Музеї
м. Львів, вул. Станіслава Людкевича, 7
(032) 261-04-76
Музей Станіслава Людкевича, видатного українського композитора облаштували в 1996 році, в тому самому будинку, де жив і творив маестро.
Людкевич Станіслав Пилипович (24.01.1879, м. Ярослав, тепер Польща – 10.09.1979, Львів, похований на Личаківському цвинтарі) – український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, музично-громадський діяч. Лауреат державної премії ім. Т. Шевченка (1964), нар. артист СРСР (1969), Герой соціалістичної праці (1979). В 1897 закінчив гімназію в Ярославі, в 1901 – філософський факультет Львівського університету (відділі української та класичної філології). Композицію вивчав самостійно, в 1897-99 консультувався у М. Солтиса, слухав лекції з музично-теоретичних дисциплін у Львівській консерваторії. 1906-08 доповнював музичну освіту у Відні, по композиції у О. Землінського, з теорії музики у Г. Греденера й Г. Адлера, під керівництвом якого написав дисертацію "Дві проблеми розвитку звукозображальності”. Опісля слухав лекції Г. Рімана в Ляйпціґу.
З 1901 працював учителем гімназій у Львові й Перемишлі; видавав (з І. Трушем) журнал "Артистичний вісник” (1905); розшифрував і відредагував понад 1500 пісень, записаних на фонограф О. Роздольським, які 1906-07 видав у двох томах зб. "Галицько-руські народні мелодії”. Людкевич один з організаторів у 1903 р. Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові, 1910-15 – його директор, 1919-39 – викладач теоретичних предметів та інспектор філій інституту в Галичині. До 1938 постійно виступав як диригент хору "Львівський Боян”. 1939-73 – професор і зав. кафедрою історії, теорії та композиції Львівської консерваторії ім. М. Лисенка, 1939-41 – ст.науковий співробітник Львівського філіалу інституту фольклору АН.
Людкевич – один з найвидатніших українських композиторів ХХ ст., у творчості якого поєднуються риси національного музичного стилю з особливостями пізньоромантичного стилю європейської музики. Композитор віддає перевагу суспільно-національним темам, вибираючи для музичної інтерпретації передусім тексти двох найбільших національних поетів – Т. Шевченка й І. Франка, а також О. Олеся, В. Пачовського, П. Карманського й ін. Людкевич творив у різних музичних жанрах, виявляючи схильність до великих оркестрових і вокально-оркестрових форм.
З 1901 працював учителем гімназій у Львові й Перемишлі; видавав (з І. Трушем) журнал "Артистичний вісник” (1905); розшифрував і відредагував понад 1500 пісень, записаних на фонограф О. Роздольським, які 1906-07 видав у двох томах зб. "Галицько-руські народні мелодії”. Людкевич один з організаторів у 1903 р. Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові, 1910-15 – його директор, 1919-39 – викладач теоретичних предметів та інспектор філій інституту в Галичині. До 1938 постійно виступав як диригент хору "Львівський Боян”. 1939-73 – професор і зав. кафедрою історії, теорії та композиції Львівської консерваторії ім. М. Лисенка, 1939-41 – ст.науковий співробітник Львівського філіалу інституту фольклору АН.
Людкевич – один з найвидатніших українських композиторів ХХ ст., у творчості якого поєднуються риси національного музичного стилю з особливостями пізньоромантичного стилю європейської музики. Композитор віддає перевагу суспільно-національним темам, вибираючи для музичної інтерпретації передусім тексти двох найбільших національних поетів – Т. Шевченка й І. Франка, а також О. Олеся, В. Пачовського, П. Карманського й ін. Людкевич творив у різних музичних жанрах, виявляючи схильність до великих оркестрових і вокально-оркестрових форм.
переглядів: 2087
переглянути фотогалерею цієї організації
Інформація про «Меморіальний музей Станіслава Людкевича» перевірена 05.07.2017 сервісом ★"Ваш довідник"★
3 фото
Відпочинок > Музеї