Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника
діяльність:
Бібліотеки
Одна з найбільших за обсягом фондів книгозбірня України, потужний науково-інформаційний центр.
Вона була організована 2 січня 1940 р. у результаті об’єднання в єдину структуру націоналізованих радянською владою понад сотні громадських, приватних, державних колекцій та бібліотек, які функціонували до 1939 р. на теренах Львова та Західного регіону України. До Бібліотеки ввійшли книгозбірні Наукового товариства ім. Шевченка, Народного дому, Національного інституту ім. Оссолінських, Фундації ім. Баворовських, частина бібліотеки Львівського Ставропігійського братства, численні книгозбірні філій товариства «Просвіта», конфісковані бібліотеки монастирів, приватні збірки, а також бібліотеки національних товариств.
У Бібліотеці зберігається понад 8 млн од. зб., зокрема найвагоміше у світі зібрання україніки — це рукописні та друковані видання XI – початку XX ст.; особові архівні фонди XVIII—XX ст.; українська й іншомовна періодика ХІХ—першої половини ХХ ст. (понад 3 млн од. зб.); унікальні колекції інкунабул (50 од.зб.), палеотипів (більше 800 од.зб.), стародруків (близько 120 тис. од. зб.), і картографічних видань XVI—XVIII ст. (понад 22 тис. од. зб.). Окрім того, ЛННБ України імені В. Стефаника — єдина в Україні книгозбірня, яка володіє творами українського і світового мистецтва — гравюрами, скульптурами, рисунками, акварелями, гуашами, фотографіями та найбільшою в Україні колекцією нотних творів вітчизняних і зарубіжних композиторів (378 тис. од. зб.).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1709 від 19.12.2001 р. унікальні колекції та зібрання Бібліотеки, серед яких: інкунабули, палеотипи, рукописні книги XI—XVIII ст.; книжкові і періодичні видання, що виходили в Україні і поза її межами у XVIII—XX ст.; оригінальні твори українських, західноєвропейських, китайських, японських художників (рисунки, акварелі, гравюри) й один із найбільших в Україні нотний фонд і цінна картографічна колекція, віднесені до наукових об’єктів, що визначені як національне надбання. Загальний обсяг фондів, що мають виняткове значення для української науки і не можуть бути відтворені у разі їх втрати або руйнування, становить 3 млн 725 тис. од. зб.
1989 р. Бібліотека отримала статус науково-дослідного інституту. За ці роки сформовано книгознавчу, бібліографознавчу та пресознавчу наукові школи, які здійснюють підготовку матеріалів та формування електронної бази даних для створення національної бібліографії українського друку.
На сучасному етапі розвитку основні завдання Бібліотеки зумовлені напрямами її діяльності як національної науково-дослідної установи, державного зберігача унікальних рукописних і друкованих пам’яток української та світової книжкової культури, творів українського та зарубіжного мистецтва, інших документів на різноманітних носіях інформації, важливого інформаційно-аналітичного і освітнього центру.
Бібліотека — одна з провідних установ, які займаються науковими дослідженнями у галузі книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, пресознавства, джерелознавства, документознавства, біографістики, археографії, мистецтвознавства, історії культури, інформатизації бібліотек, збереження, консервації і реставрації документів. Співробітники Бібліотеки здійснюють широкомасштабні пресо- і книгознавчі дослідження документів XI—XX ст., укладаючи багатотомні науково-довідкові видання, випускають у світ збірники наукових праць, монографії, матеріали конференцій та численні бібліографічні покажчики.
Бібліотека здійснює:
комплектування, наукове опрацювання та постійне зберігання документів на різноманітних носіях;
поповнення електронного каталогу бібліографічними записами
доступу користувачів до документів на всіх видах носіїв інформації;
доступ користувачів до світових електронних баз даних.
У Бібліотеці функціонують 3 науково-дослідних інститути: Науково-дослідний інститут пресознавства, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів та Інститут сучасних інформаційно-бібліотечних технологій. До складу Бібліотеки входять 18 науково-дослідних відділів, 8 організаційно-функціональних та 10 інших підрозділів.
Універсальними інформаційними ресурсами Бібліотеки користується близько 200 тис. користувачів, яким щорічно видається до 800 тис. документів. Інформаційне обслуговування науковців, фахівців, аспірантів і студентів здійснюється у 18 галузевих та спеціалізованих залах.
Станом на 01.04.2015 р. у Бібліотеці працює 427 фахівців, серед них — 99 наукових співробітників, зокрема 1 член-кореспондент, 5 докторів наук та 26 кандидатів наук. Колектив очолює генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Мирослав Миколайович Романюк — відомий український вчений у галузях теорії, методології та історії книгознавства, джерелознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, історії української преси та видавничої справи.
У Бібліотеці зберігається понад 8 млн од. зб., зокрема найвагоміше у світі зібрання україніки — це рукописні та друковані видання XI – початку XX ст.; особові архівні фонди XVIII—XX ст.; українська й іншомовна періодика ХІХ—першої половини ХХ ст. (понад 3 млн од. зб.); унікальні колекції інкунабул (50 од.зб.), палеотипів (більше 800 од.зб.), стародруків (близько 120 тис. од. зб.), і картографічних видань XVI—XVIII ст. (понад 22 тис. од. зб.). Окрім того, ЛННБ України імені В. Стефаника — єдина в Україні книгозбірня, яка володіє творами українського і світового мистецтва — гравюрами, скульптурами, рисунками, акварелями, гуашами, фотографіями та найбільшою в Україні колекцією нотних творів вітчизняних і зарубіжних композиторів (378 тис. од. зб.).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1709 від 19.12.2001 р. унікальні колекції та зібрання Бібліотеки, серед яких: інкунабули, палеотипи, рукописні книги XI—XVIII ст.; книжкові і періодичні видання, що виходили в Україні і поза її межами у XVIII—XX ст.; оригінальні твори українських, західноєвропейських, китайських, японських художників (рисунки, акварелі, гравюри) й один із найбільших в Україні нотний фонд і цінна картографічна колекція, віднесені до наукових об’єктів, що визначені як національне надбання. Загальний обсяг фондів, що мають виняткове значення для української науки і не можуть бути відтворені у разі їх втрати або руйнування, становить 3 млн 725 тис. од. зб.
1989 р. Бібліотека отримала статус науково-дослідного інституту. За ці роки сформовано книгознавчу, бібліографознавчу та пресознавчу наукові школи, які здійснюють підготовку матеріалів та формування електронної бази даних для створення національної бібліографії українського друку.
На сучасному етапі розвитку основні завдання Бібліотеки зумовлені напрямами її діяльності як національної науково-дослідної установи, державного зберігача унікальних рукописних і друкованих пам’яток української та світової книжкової культури, творів українського та зарубіжного мистецтва, інших документів на різноманітних носіях інформації, важливого інформаційно-аналітичного і освітнього центру.
Бібліотека — одна з провідних установ, які займаються науковими дослідженнями у галузі книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, пресознавства, джерелознавства, документознавства, біографістики, археографії, мистецтвознавства, історії культури, інформатизації бібліотек, збереження, консервації і реставрації документів. Співробітники Бібліотеки здійснюють широкомасштабні пресо- і книгознавчі дослідження документів XI—XX ст., укладаючи багатотомні науково-довідкові видання, випускають у світ збірники наукових праць, монографії, матеріали конференцій та численні бібліографічні покажчики.
Бібліотека здійснює:
комплектування, наукове опрацювання та постійне зберігання документів на різноманітних носіях;
поповнення електронного каталогу бібліографічними записами
доступу користувачів до документів на всіх видах носіїв інформації;
доступ користувачів до світових електронних баз даних.
У Бібліотеці функціонують 3 науково-дослідних інститути: Науково-дослідний інститут пресознавства, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів та Інститут сучасних інформаційно-бібліотечних технологій. До складу Бібліотеки входять 18 науково-дослідних відділів, 8 організаційно-функціональних та 10 інших підрозділів.
Універсальними інформаційними ресурсами Бібліотеки користується близько 200 тис. користувачів, яким щорічно видається до 800 тис. документів. Інформаційне обслуговування науковців, фахівців, аспірантів і студентів здійснюється у 18 галузевих та спеціалізованих залах.
Станом на 01.04.2015 р. у Бібліотеці працює 427 фахівців, серед них — 99 наукових співробітників, зокрема 1 член-кореспондент, 5 докторів наук та 26 кандидатів наук. Колектив очолює генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Мирослав Миколайович Романюк — відомий український вчений у галузях теорії, методології та історії книгознавства, джерелознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, історії української преси та видавничої справи.
РЕЖИМ ПАНОРАМНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ВУЛИЦЬ
- Натисніть на значок чоловічка
що в правому нижньому куті мапи та не відпускаючи, перетягніть його на область мапи, яку бажаєте оглянути - Переглядати можна вулиці та місця, відмічені блакитними лініями і крапками
- Щоб вийти з панорамного режиму, натисніть стрілку «назад»
що у верхньому лівому куті
переглядів: 2214
переглянути інші органцізації в рубриці:
Інформація про «Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника» перевірена 23.10.2015 сервісом ★"Ваш довідник"★
Відпочинок > Бібліотеки