Пам'ятник Тарасові Шевченку
діяльність:
Визначні місця Львова
м. Львів, пр. Свободи
Пам'ятник знаходиться в центрі міста. Ліворуч фігури поета стоїть «Хвиля національного відродження» — 12-метрова символічна стела з фігурними барельєфами. Висота постаті становить 4,45 м.
Пам'ятник відкрито 24 серпня 1992 року. Усі роботи щодо спорудження завершено 1996 року.
Років зі сто тому, за часів Австро-Угорщини, громадськість міста Львова вперше намагалася спорудити пам'ятник Т. Г. Шевченку проте міські можновладці не дали дозволу. Радянська влада, хоч і визнавала Шевченка генієм та борцем за соціальні права, замовчувала його значення як духовного лідера української нації.
Наприкінці 80-х років XX ст. розпочався новий збір грошей на пам'ятник Кобзареві у Львові: під тиском громадськості уряд УРСР 22 червня 1987 прийняв постанову про встановлення пам'ятника. Міська влада спочатку була проти реконструкції площі й встановлення пам'ятника на центральному проспекті — та львівський поет Богдан Стельмах закликав львів'ян приносити сюди квіти, що й остаточно закріпило місце для монументу.
Обласний конкурс 1988 і республіканський 1989 не визначили жодного проекту-переможця. Однак громадськість вимагала якнайшвидшого встановлення пам'ятника. Було ухвалене рішення про використання проекту скульпторів Володимира й Андрія Сухорських й архітекторів Юрія Диби та Юрія Хромея. У створенні «Хвилі Народного Відродження» брали участь не лише вітчизняні майстри, а також фахівці з Канади.
Зібраних коштів не вистачало, тому українці з діаспори долучилися до проекту. Василь Іваницький організував збір коштів та виготовлення фігури поета в Аргентині. Відлиту скульптуру доставили кораблем до Гамбурга, а звідти перевезли до Львова. Пам'ятник освятили владики Православної, Греко-Католицької, Вірменської та Римо-Католицької церков. Урочисте відкриття відбулося у першу річницю незалежності України 24 серпня 1992 року, на річницю прийняття декларації незалежності України.
Років зі сто тому, за часів Австро-Угорщини, громадськість міста Львова вперше намагалася спорудити пам'ятник Т. Г. Шевченку проте міські можновладці не дали дозволу. Радянська влада, хоч і визнавала Шевченка генієм та борцем за соціальні права, замовчувала його значення як духовного лідера української нації.
Наприкінці 80-х років XX ст. розпочався новий збір грошей на пам'ятник Кобзареві у Львові: під тиском громадськості уряд УРСР 22 червня 1987 прийняв постанову про встановлення пам'ятника. Міська влада спочатку була проти реконструкції площі й встановлення пам'ятника на центральному проспекті — та львівський поет Богдан Стельмах закликав львів'ян приносити сюди квіти, що й остаточно закріпило місце для монументу.
Обласний конкурс 1988 і республіканський 1989 не визначили жодного проекту-переможця. Однак громадськість вимагала якнайшвидшого встановлення пам'ятника. Було ухвалене рішення про використання проекту скульпторів Володимира й Андрія Сухорських й архітекторів Юрія Диби та Юрія Хромея. У створенні «Хвилі Народного Відродження» брали участь не лише вітчизняні майстри, а також фахівці з Канади.
Зібраних коштів не вистачало, тому українці з діаспори долучилися до проекту. Василь Іваницький організував збір коштів та виготовлення фігури поета в Аргентині. Відлиту скульптуру доставили кораблем до Гамбурга, а звідти перевезли до Львова. Пам'ятник освятили владики Православної, Греко-Католицької, Вірменської та Римо-Католицької церков. Урочисте відкриття відбулося у першу річницю незалежності України 24 серпня 1992 року, на річницю прийняття декларації незалежності України.
РЕЖИМ ПАНОРАМНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ВУЛИЦЬ
- Натисніть на значок чоловічка
що в правому нижньому куті мапи та не відпускаючи, перетягніть його на область мапи, яку бажаєте оглянути - Переглядати можна вулиці та місця, відмічені блакитними лініями і крапками
- Щоб вийти з панорамного режиму, натисніть стрілку «назад»
що у верхньому лівому куті
переглядів: 4086
переглянути фотогалерею цієї організації1 фото
Відпочинок > Визначні місця Львова