площа Адама Міцкевича
діяльність:
Визначні місця Львова
м. Львів, площа Адама Міцкевича
Сучасна пл. Адама Міцкевича розміщена у центрі Львова, обмежена площами Марійською та Галицькою.
Площа утворилася
після розбору міських фортифікацій. У 1843-1871 pр. вона мала назву
площа Фердинанда, а у 1871-1944 рp. - площа Марійська (Маріяцька). З
1944 р. їй надано сучасну назву.
З 1904 р. посеред площі стоїть пам'ятник польському поету Адаму Міцкевичу.
Площа Адама Міцкевича розміщена у центрі Львова. До кінця XVIII ст. тут пролягало зовнішнє прясло міських фортифікацій із бастеями Водяною та Фарською. Під укріпленнями протікала річка Полтва, а за нею пролягала дорога від Галицької брами, від якої відгалужувались вулиця Чинбарська або Гарбарська (тепер проспект Шевченка), шляхи до Сокільників (і далі на Стрий), до маєтків Сикста та Єзуїтського городу (нинішні вул. Коперника, Дорошенка, Гнатюка). На річці стояв Королівський млин.
Після розбору міських фортифікацій утворилась трикутна площа, вздовж її південно-західногобоку протікала р. Полтва, через яку перекинули два містки. У 1830-х роках русло ріки в межах площі перекрили, що видно на плані Львова 1841 р.
У 1843 р. вона стала називатись площею Фердинанда (нім.Ferdinandplatz, пол.plac Ferdynanda) на честь генерал-губернатора Галичини і Володимирії у 1832–1846 рр., ерцгерцога Фердинанда Карла Йосифа д’Есте з Габсбурґів(Ferdinand Karl Joseph d’Este von Habsburg, 1781–1850).
Посеред площі розміщуваласякриниця, прикрашена у 1843 р. вазою роботи ск. Йоганна Шимзера (Johann Schimzer),та капличка Божої Матері Лоретанської. У 1862 р. на площі встановили мармурову статую Божої Матері, яку у 1859 р. виготовив скульптор з Мюнхена Йоганн Непомук Гауттманн (Johann Nepomuk Hauttmann) на замовлення гр. Северини Бадені (Seweryna Badeni), дружини галицького політика графа Владислава Бадені (Władysław Badeni).
У 1851 році на честь приїзду до Львова цісаря Франца Йосифа І на площі Фердинанда встановили тріумфальну арку. Привітання цісаря 16 жовтня 1851 р. у Львові увіковічив художник Іґнатій Ґолембйовський (Ignacy Golębiowski).
У 1904 на площі спорудили пам’ятник Адамові Міцкевичу (Mickiewicz). Спочатку пам’ятник мав розміститися там, де зараз фонтан з фігурою Божою Матір’ю. Однак склепіння над Полтвою могли не витримати важкої колони з постаментом, тож пам'ятниквстановили посеред Марійської площі, а Божу Матір перенесли на початок вулиць Карла Людвіга та Гетьманських Валів (тепер проспект Свободи). Під статую Богоматері зробили новий п’єдестал у вигляді фонтану, прикрашеного масками дельфінів (проект арх. Мiхала Лужецького (Łużecki)).За радянських часів статую Божої матері зняли (зараз вона знаходиться у храмі св. Андрія колишнього Бернардинського монастиря на пл. Соборній), а замість неї поставили чашу фонтану на риб’ячих хвостах (вірніше хвостах морських потвор-тритонів) – витвір ск. Євгена Дзиндри та арх. Анатолія Консулова. У 1950-1980-их рр. це місце було найпопулярнішим у Львові для призначення побачень. У 1997 р. над фонтаном встановили копію давньої фігури Божої Матері.
Пам’ятник Міцкевичу виник в результаті конкурсу, оголошеного в 1898 р. Переміг скульптор Антоній Сулима Попель (Antoni Sulima Popiel) який реалізував свій задум у вигляді колони, біля підніжжя якої Геній поезії вручає Міцкевичу ліру. Допоміг реалізувати проект ск. Михайло Паращук, який виконав завершення колони застиглим у бронзі вогнем.
Під час впорядкування назв львівських вулиць у 1871 р. за площею закріпилась назва Марійської (Маріяцької). З 1944 р. площа Марійська називалaся площею Міцкевича. 1 березня 2007 року Львівська міська рада прийняла ухвалу № 578 "Про площу Марійську" перейменувати територію, обмежену площею Міцкевича, трамвайною колією на вул. П. Дорошенка та проїжджою частиною з обидвох сторін на просп. Свободи, на площу Марійську. Таким чином до нинішньої площі увійшла частина скверу проспекту Свободи і жоден будинок не має адреси "пл. Марійська".
З 1904 р. посеред площі стоїть пам'ятник польському поету Адаму Міцкевичу.
Площа Адама Міцкевича розміщена у центрі Львова. До кінця XVIII ст. тут пролягало зовнішнє прясло міських фортифікацій із бастеями Водяною та Фарською. Під укріпленнями протікала річка Полтва, а за нею пролягала дорога від Галицької брами, від якої відгалужувались вулиця Чинбарська або Гарбарська (тепер проспект Шевченка), шляхи до Сокільників (і далі на Стрий), до маєтків Сикста та Єзуїтського городу (нинішні вул. Коперника, Дорошенка, Гнатюка). На річці стояв Королівський млин.
Після розбору міських фортифікацій утворилась трикутна площа, вздовж її південно-західногобоку протікала р. Полтва, через яку перекинули два містки. У 1830-х роках русло ріки в межах площі перекрили, що видно на плані Львова 1841 р.
У 1843 р. вона стала називатись площею Фердинанда (нім.Ferdinandplatz, пол.plac Ferdynanda) на честь генерал-губернатора Галичини і Володимирії у 1832–1846 рр., ерцгерцога Фердинанда Карла Йосифа д’Есте з Габсбурґів(Ferdinand Karl Joseph d’Este von Habsburg, 1781–1850).
Посеред площі розміщуваласякриниця, прикрашена у 1843 р. вазою роботи ск. Йоганна Шимзера (Johann Schimzer),та капличка Божої Матері Лоретанської. У 1862 р. на площі встановили мармурову статую Божої Матері, яку у 1859 р. виготовив скульптор з Мюнхена Йоганн Непомук Гауттманн (Johann Nepomuk Hauttmann) на замовлення гр. Северини Бадені (Seweryna Badeni), дружини галицького політика графа Владислава Бадені (Władysław Badeni).
У 1851 році на честь приїзду до Львова цісаря Франца Йосифа І на площі Фердинанда встановили тріумфальну арку. Привітання цісаря 16 жовтня 1851 р. у Львові увіковічив художник Іґнатій Ґолембйовський (Ignacy Golębiowski).
У 1904 на площі спорудили пам’ятник Адамові Міцкевичу (Mickiewicz). Спочатку пам’ятник мав розміститися там, де зараз фонтан з фігурою Божою Матір’ю. Однак склепіння над Полтвою могли не витримати важкої колони з постаментом, тож пам'ятниквстановили посеред Марійської площі, а Божу Матір перенесли на початок вулиць Карла Людвіга та Гетьманських Валів (тепер проспект Свободи). Під статую Богоматері зробили новий п’єдестал у вигляді фонтану, прикрашеного масками дельфінів (проект арх. Мiхала Лужецького (Łużecki)).За радянських часів статую Божої матері зняли (зараз вона знаходиться у храмі св. Андрія колишнього Бернардинського монастиря на пл. Соборній), а замість неї поставили чашу фонтану на риб’ячих хвостах (вірніше хвостах морських потвор-тритонів) – витвір ск. Євгена Дзиндри та арх. Анатолія Консулова. У 1950-1980-их рр. це місце було найпопулярнішим у Львові для призначення побачень. У 1997 р. над фонтаном встановили копію давньої фігури Божої Матері.
Пам’ятник Міцкевичу виник в результаті конкурсу, оголошеного в 1898 р. Переміг скульптор Антоній Сулима Попель (Antoni Sulima Popiel) який реалізував свій задум у вигляді колони, біля підніжжя якої Геній поезії вручає Міцкевичу ліру. Допоміг реалізувати проект ск. Михайло Паращук, який виконав завершення колони застиглим у бронзі вогнем.
Під час впорядкування назв львівських вулиць у 1871 р. за площею закріпилась назва Марійської (Маріяцької). З 1944 р. площа Марійська називалaся площею Міцкевича. 1 березня 2007 року Львівська міська рада прийняла ухвалу № 578 "Про площу Марійську" перейменувати територію, обмежену площею Міцкевича, трамвайною колією на вул. П. Дорошенка та проїжджою частиною з обидвох сторін на просп. Свободи, на площу Марійську. Таким чином до нинішньої площі увійшла частина скверу проспекту Свободи і жоден будинок не має адреси "пл. Марійська".
переглядів: 2766
переглянути фотогалерею цієї організації6 фото
Відпочинок > Визначні місця Львова